Menu Close

Вигорання – найбільша проблема польських працівників

Вигорання, низька залученість, висока плинність кадрів, більше лікарняних, прогули або неефективне відвідування роботи. Звучить знайомо? За даними Mindgram, платформи, яка працює у сфері підтримки психічного здоров’я співробітників, це лише деякі з наслідків поганого психічного здоров’я співробітників. Чи можна це змінити?

Звіт «Благополуччя та психічне здоров’я польських працівників», який був заснований на результатах опитування, проведеного цього року Агентством з дослідження ринку та громадської думки SW Research and Mindgram, представляє похмуру картину психічного стану польських працівників.

Це вигорання? Вигорання – одна з найсерйозніших проблем, що діагностуються при дослідженні польських працівників. Інструмент оцінки вигорання виміряв чотири основні сфери вигорання: виснаження, зниження мотивації, зниження працездатності та підвищені емоційні реакції. Виявляється, аж 45% польських працівників страждають від професійного вигорання, а 26% усіх опитаних відчувають його важку форму.

Серед польських працівників найпоширенішим симптомом вигорання є емоційна дистанція або цинізм та негативне ставлення до роботи, за визначенням ВООЗ.

Низька мотивація призводить до зниження продуктивності, частіших помилок і зриву термінів. В результаті вигорання можуть виникнути диспропорції в розподілі роботи в колективі або напруженість між співробітниками. Його наслідками також є частіші прогули або презентеїзм, тобто фізична присутність на роботі, і в той же час зайняття своїх думок іншими темами.

Серед обстежених симптомів вигорання була і працездатність. На щастя, більшість співробітників отримали позитивний результат тесту, але 29% людей повідомили про погіршення когнітивних функцій – зниження концентрації та труднощі з утриманням уваги.

22% співробітників почуваються добреУ дослідженні Mindgram результати щодо психічного благополуччя також цікаві – але й лякають. Аж у 78% опитаних цей показник знаходиться на помірному або погіршеному рівні. А це означає, що лише 22% поляків почуваються по-справжньому добре.

Важкі або помірні депресивні симптоми вражають до 44% співробітників. Аж 35% з них повідомляють про симптоми тривоги. “Такі результати є показанням для подальшої діагностики в напрямку депресії або тривожних розладів. Такий поганий психічний стан може мати негативний вплив на функціонування як у повсякденному житті, так і в робочому середовищі, – зазначає Малгожата Оме, Chief Impact Officer у Mindgram. І це підтверджує звіт Установи соціального страхування (ZUS), який показує, що польські працівники минулого року взяли на лікарняний аж 23,8 мільйона днів через психічні проблеми.

Про психічне здоров’я варто говорити насамперед заради благополуччя людей. Але цікава і перспектива компаній.

«Вигорання означає нижчу продуктивність, частіші помилки, зрив дедлайнів. Це також впливає на роботу самої команди, де можуть порушитися стосунки між колегами, а прогули чи презентеїзм стануть обтяжливими, – коментує Якуб Зелінський, CEO Mindgram.

Взаємозв’язок між психічним здоров’ям працівників і рівнем їх продуктивності та залученості підкреслюється зростаючою кількістю дослідницьких центрів, що займаються психічним здоров’ям працюючих людей. У своєму дослідженні Інститут iOpener підкреслює, що співробітники, які насолоджуються психічним благополуччям, вдвічі ефективніші і беруть на 90 відсотків менше лікарняних, ніж ті, хто цього не відчуває. Згідно з дослідженням компанії «Делойт», доступ до психіатричної допомоги та турбота про психічне здоров’я працівників сприяють тому, що вони рідше хворіють.

«Як роботодавці чи кадровики, спостерігаючи за емоційними кризами серед працівників та розпізнаючи індивідуальні сигнали, які з часом можуть вплинути на всю команду, ми повинні розуміти, що інвестиції в психологічне благополуччя працівників мають стати стандартом у польських компаніях», – наголошує Малгожата Оме.

Локальна та глобальна корпоративна відповідальністьНова директива Європейського Союзу, або CSRD, зобов’яже 50 000 компаній, що котируються на біржі в Європі, звітувати про результати ESG у кількох категоріях із січня 2024 року. Серед них – звітування про діяльність для благополуччя працівників, включаючи, m.in, підтримку психічного здоров’я, навчання, рівність та різноманітність. З 2025 року директива поширюватиметься на всі компанії зі штатом понад 250 співробітників, а з 2026 року – на компанії зі штатом понад 10 співробітників.

«Лідери неминуче стикатимуться з дедалі більшими труднощами в управлінні емоційними кризами у своїх командах. Саме вміння розпізнавати емоційні кризи та запобігати ризикам, пов’язаним із психічним здоров’ям співробітників, стає однією з ключових навичок лідерів майбутнього. Чутливість до цього аспекту – це те, чого зараз просто не вистачає багатьом менеджерам», – зазначає Адам Плона, співзасновник Mindgram.

Наслідки можуть бути серйозними – від втрати лояльності команди до юридичних та фінансових наслідків для всієї організації.

«Лідерам знадобиться підтримка та навчання, щоб впоратися з цими викликами – адже пам’ятаймо, що зміни також мають приходити згори та підтримуватися всією організацією», – зазначає Івона Венцель, експерт у HR-секторі.

Методологія:У дослідженні використовувалася методологія Well-being Vibe, розроблена Mindgram. Це діагностичний інструмент, заснований на міжнародних, клінічно підтверджених тестах Mental Health Continuum, Burnout Assessment Tool, Generalized Anxiety Test, Patient Health Questionnaire. Опитування було проведено дослідницькою компанією SW Research, яка охопила репрезентативну групу з 1 889 співробітників з різних секторів бізнесу, галузей та компаній. Похибка результатів для генеральної сукупності в цілому повинна становити лише близько 3%.

Similar Articles