Перспектива більш високого заробітку і більш цікавих завдань є найважливішими факторами, що спонукають шукати нову роботу – йдеться в звіті агентства з працевлаштування Manpower. На нинішньому робочому місці співробітників найбільше демотивує занадто низька заробітна плата і поганий стиль управління.
Згідно з «Трендовим звітом 2023. Заробітна плата та ринок праці», основним мотивуючим фактором для зміни місця роботи є можливість отримання більш привабливої заробітної плати – зазначають 41% опитаних. Як зазначається в публікації, фінансова мотивація посилюється тим, що лише 38 відсотків респондентів отримали підвищення, не пов’язане з просуванням по службі в минулому році. Найчастіше це було підвищення на 5 відсотків.
Кожен п’ятий співробітник зізнався, що до зміни роботодавця його спонукає невідповідність поточних обов’язків його очікуванням та інтересам. Це є доказом важливості прагнення до професійного розвитку – зазначила Катажина Панчковська, директор з постійного підбору персоналу в Manpower. «З одного боку, це будуть нові, цікаві проекти або робота з новітніми технологіями, з іншого – з’являться можливості для просування і підйому по кар’єрних сходах. Більше того, розвиток формує лояльність співробітників навіть більше, ніж фінанси. Можливості взяти участь в навчанні або вступити в новий проект сприймаються як переваги. Підвищення кваліфікації, яке ділиться в часі, віддаляє мотивацію до зміни організації і підвищує задоволеність співробітників. А почуття задоволення робить його менш відкритим для ринку праці” – зазначив експерт.
13% респондентів зазначили, що мотивовані на зміну роботи поганою атмосферою в колективі. Респонденти, які мають до трьох варіантів, також вказали на вигорання (12 відсотків) та неможливість працювати віддалено або гібридно (11 відсотків). Згідно з опитуванням, на поточному робочому місці 14% респондентів мають можливість працювати повністю віддалено, 23% працюють гібридно, а більше половини виконують свої обов’язки стаціонарно (54%).
Найменш часто згадуються причини зміни місця роботи – погані відносини з науковим керівником (7%) і понаднормова робота (5%).
На питання, що їх демотивує на поточному робочому місці, респонденти вказали в першу чергу на занадто низький заробіток (44 відсотки), неправильний і некомпетентний стиль управління з боку керівника (35 відсотків) і невикористання навичок і талантів співробітників колективу (30 відсотків). Для кожного четвертого працівника також демотивують нерівне ставлення до працівників (27%) та відсутність викликів та рутини (27%).
Результати опитування також показують, що співробітника, який вирішив піти, зазвичай не зупинить зустрічний зроблений, зроблений нинішнім роботодавцем. Лише кожен четвертий респондент (24%) зважився б прийняти контрнаступ, 76% респондентів заявили про вибір нової роботи. У ситуації, коли обидві пропозиції знаходяться на схожому фінансовому рівні, вирішальними для працівника є: можливість подальшого професійного розвитку (40 відсотків), розташування робочого місця (31 відсоток) і можливість віддаленої або гібридної роботи (26 відсотків). Важливими будуть також людина потенційного нового керівника (16 відсотків) і стабільність і престиж компанії (15 відсотків).
Відповідаючи на запитання про найважливіші пільги без збереження заробітної плати, респонденти згадали про приватне медичне обслуговування (59%) та пропозицію навчання та розвитку (50%). На думку респондентів, менш важливими є картки, що дають право на користування спортивними спорудами (28%), страхуванням життя (27%) та співфінансуванням для вивчення іноземних мов та службового автомобіля (по 26%). Наприкінці списку були психологічна підтримка (3%), інтеграційні зустрічі (5%) та привабливий офіс (6%).
Дані взяті з дослідження, проведеного в грудні 2022 року на групі з 645 осіб з профілем білих комірців. Респондентами були 344 фахівці, 197 директорів або менеджерів, 104 помічники співробітників.
